• Русский
  • Українська

Заява Священного Синоду Руської Православної Церкви у зв'язку з подіями в Україні

Останні місяці 2013 року, що минає, ознаменувалися негараздами на Україні, які глибоко схвилювали нас і болем відгукуються у всій єдиній, багатонаціональній та багатоміль­йонній Руській Церкві.

Ми молимося про мир на землі України. Просимо Небесного Отця не допустити роз’єднання і духовного засліплення народу, який понад тисячу років живе в лоні Православ’я. Сподіваємося, що ніякі політичні розбіжності не зруйнують нашого братського спілкування і взаємної підтримки.

Щиро бажаємо примирення різних етнічних і соціальних груп, прихильників різних політичних поглядів. Нагадуємо, що Господь через святого апостола Павла закликає нас: «Якщо можливо з вашого боку, будьте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12:18).

Єдність Церкви — понад політичні кордони. Руська Православна Церква виявляє особливе піклування про ту духовну спільність, яка скріплює народи, що вийшли з єдиної хрещальної купелі святого рівноапостольного князя Володимира. Єдина Руська Церква створювалася протягом більше тисячі років. Цю духовну єдність ми успадкували від наших предків і повинні передати нашим нащадкам.

Привівши колись єдиний народ до Дніпровської купелі, Сам Господь вказав нашим благочестивим предкам шлях духовної єдності, що перевищує людські розділення. Тому хотіли б нагадати, що прагнення розколоти Церкву через політичні причини є тяжким гріхом.

Ми розуміємо, що громадяни України мають різні погляди на майбутнє країни, і поважаємо право її народу на вибір свого шляху. Але дуже важливо, щоб це був саме народний вибір — вільний, заснований на усвідомленні всіх «за» і «проти», не продиктований якоюсь зовнішньою волею. Нехай прихильники різних варіантів цього вибору говорять з народом через мирні й легітимні суспільні процеси, а також через спокійний, відповідальний діалог один з одним. Церква готова сприяти різним суспільним групам у діалозі та пошуку вірних рішень.

Втім, ми переконані, що жодного правильного рішення неможливо знайти в запалі ненависті та взаємної злоби. Історія XX століття ясно показала: цивільні чвари, а тим більше революції не можуть принести блага народу, бо вивільняють негідні, згубні пристрасті.

Позиція ж Церкви в нинішній ситуації повинна відображати не миттєві уподобання тих чи інших людей, а Божу правду, без якої неможливе справжнє народне благо. Церква завжди відстоюватиме дані Богом вічні моральні цінності, на яких століттями будувалося і, віримо, будуватиметься життя наших народів, спадкоємців історичної Русі. Тільки на них може бути засноване гідне життя людей. Тільки вони дадуть народу України майбутнє. А тому історичний вибір народу України не повинен призвести до руйнування цих незмінних і спасенних цінностей.

Закликаємо всіх пам’ятати: розкріпачення звичаїв згодом повністю знищує народ, позбавляючи його душу, як і душі окремих людей, чистоти й цілісності. Насамперед при цьому страждає сім’я. Ще в IV столітті святитель Іоанн Златоуст попереджав: «Коли зруйнуються сім’ї — впадуть міста й поваляться держави». Нібито до наших сучасників звернено голос вчителя Стародавньої Церкви. А священномученик митрополит Київський і Галицький Володимир (Богоявленський) у своїх трудах зазначав: «Усе людське суспільство засноване на сім’ї і в ній, як будівля у фундаменті, набуває своєї міцності й стійкості». От чому так важливо сьогодні стояти за незмінний, Господом даний моральний закон, що стосується і сімейного життя, і всіх сфер людського буття, включаючи сферу суспільного й державного будівництва.

Закликаємо всіх пастирів і паству нашої Церкви молитися й піклуватися про те, щоб народ України, як і всі братні народи духовно єдиної Святої Русі, влаштовував своє життя згідно з Божою правдою, мирно й благочестиво.

Напередодні свята Різдва Христового ми, простягаючи свою любов до всіх вас, дорогі брати й сестри, бажаємо зберегти мир у серцях, пам’ятаючи про те, що саме свідчення про мир було першою звісткою, яку сповістили ангели в ніч народження Богонемовляти Христа: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!» (Лк. 2:14).

Документ ухвалено на засіданні Священного Синоду
Руської Православної Церкви
25-26 грудня 2013 року (журнал № 132).