• Русский
  • Українська

Предстоятель УПЦ очолив урочистості з нагоди 20-ї річниці відродження Покровського Голосіївського монастиря

20-та річниця відродження Покровського монастиря

16 червня 2013 р. у Покровському Голосіївському чоловічому монастирі відбулися урочистості з нагоди 20-річчя відродження чернечого життя в обителі.

Божественну літургію у храмі на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. Перед початком богослужіння Первосвятитель звершив чин освячення храму.

Його Блаженству співслужили: намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Черкаський і Канівський Софроній, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, єпископи Макарівський Іларій та Фастівський Даміан, намісник монастиря архімандрит Ісаакій (Андронік), духовенство столиці та братія монастиря у священному сані.

На малому вході Архіпастир удостоїв ряд насельників Голосіївського монастиря богослужбових нагород.

Наприкінці богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви поздоровив братію та прочан з ювілеєм відродження чернечого життя у монастирі та подякував отцю-наміснику та усім, хто потрудився для відродження та розбудови Голосіївської обителі.

По завершенні відправи Його Блаженство освятив накупольні хрести для монастирського храму в ім’я великомученка Іоанна Сочавського.

Наостанок Блаженніший Владика відслужив Заупокійну літію за особливо шанованою монахинею Аліпією (Авдєєвою), котра подвизалася на місці відродженої обителі.

* * *

Голосіївська Пустинь заснована на землі, придбаній молдавським воєводою Петру Мовиле (згодом Митрополит Київський Петро Могила). У 1631 році тоді ще архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила збудував у цьому монастирському володінні церкву на честь святого великомученика Іоанна Сочавського, який походив з рідної йому Молдавії, а також дім для себе, розбив сад та заклав монастир (зараз більшість цієї території входить до складу ботанічного саду Національного аграрного університету, а на меншій — відновлюється монастирське господарство).

У 1852 році пустинь названо Свято-Покровською, а її старовинний дерев’яний храм святого Іоанна Сочавського перейменовано на церкву Ікони Пресвятої Богородиці «Живоносне Джерело».

У 1926 році монастир було закрито і його територія використовувалася для інших цілей. Зрештою, до кінця ХХ століття з монастирських будівель «дожив» лише літній будинок київських митрополитів.

З кінця 70-х років обитель приходить в повне запустіння. На початку 90-х років частину монастирських земель повернули церкві (зараз його територія майже дорівнює дореволюційній) і в 1993 році тут був відкритий скит Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, а 1996 року — з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви був відкритий самостійний Свято-Покровський чоловічий монастир. У 1999 році Блаженніший Владика звершив закладку храму на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело». У 2003 році була закінчена цегляна кладка стін храму на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело». Церква відновлюється за проектом 1910-1912 років. У 2004 році на церкві на честь ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», були поставлені куполи, а 17 липня Блаженніший Митрополит Володимир освятив хрести для відновленого храму.

orthodox.org.ua