• Русский
  • Українська

Поховання черниць Печерського Вознесенського монастиря перенесені до Флорівського монастиря на Подолі

Перепоховання черниць Вознесенського монастиря

8 грудня До Вознесенського Флорівського жіночого монастиря м. Києва перенесено некрополь Вознесенського дівочого монастиря, виявлений під час археологічних розкопок на території Національного культурно-музейного комплексу «Мистецький Арсенал» (навпроти Києво-Печерської Лаври).

Церемонію перепоховання 65-ти спочилих очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, який відправив Заупокійну літію на місці перепоховання, що поруч із соборним храмом Флорівського монастиря.

Його Блаженству співслужили: намісник Святої Успенської Києво-Печерської Лаври митрополит Чорнобильський і Вишгородський Павел, керуючий справами УПЦ архієпископ Бориспільський Антоній, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, єпископи: Васильківський Пантелеімон, Броварський Феодосій, Обухівський Іона, Бородянський Варсонофій, Фастівський Даміан й духовенство обителі.

За богослужінням молилася настоятелька монастиря ігуменя Антонія (Фількіна), насельниці монастиря, заступник голови КМДА Олександр Мазурчак, генеральний директор Мистецького Арсеналу Наталія Заболотна, представники громадськості, віруючі.

Наприкінці богослужіння Блаженніший Владика звернувся до присутніх зі словом проповіді, де зокрема сказав:

«Сьогодні ми підносимо наші молитви за трудівниць, які несли церковний послух недалеко від Лаври, у Вознесенському дівочому монастирі. Попросимо, щоби Бог — Бог живих та мертвих упокоїв та пом’янув їх у Своєму Царстві та їхніми молитвами надіслав нам мир, здоров’я та благоденство».

Є знаменним, що саме цього року виповнюється 300 років з часу переселення чорниць Печерського Вознесенського жіночого монастиря до Флорівської обителі.

Довідка

Перші письмові свідчення про існування Вознесенського жіночого монастиря поруч із Києво-Печерською Лаврою датовані початком XVI-го століття. Монастир перебував під духовною опікою Печерського архімандрита і славився гаптуванням церковних корогв та богослужбових строїв. Близько 1683 року ігуменею монастиря стала мати майбутнього гетьмана Івана Мазепи Марія Магдалина (Мазепина, в дівоцтві — Мокієвська) (†1707). Вона очолювала Печерський Вознесенський монастир впродовж майже 25 років.

Втім, 1706 року військові потреби імперії перевершили духовні: за указом Петра І було закладено Києво-Печерську цитадель, куди увійшла територія монастиря, а в 1711–1712 рр. Вознесенський монастир переведено на Поділ та об’єднано з громадою Флорівської жіночої обителі. Печерські черниці перенесли у Флорівський монастир свою головну святиню — чудотворну ікону Божої Матері Рудненську, місцеперебування якої невідоме з 1920-х рр. У пам’ять про залишену печерську обитель вони й на Подолі побудували Вознесенську церкву. А закладений Марією Магдалиною (Мазепиною) у 1705 році Вознесенський храм Печерського монастиря проіснував недовго — наприкінці XVIII-го століття на його місці було споруджено головний корпус Арсеналу.

orthodox.org.ua