• Русский
  • Українська

22 грудня 2010 р. В Аннозачатіївському храмі Києво-Печерської Лаври престольне свято

У лаврській церкві на честь Зачаття святою праведною Анною Пречистої Діви Марії сьогодні престольне свято. Божественну літургію звершив намісник Києво-Печерської Лаври архієпископ Павел. Його Високопреосвященству співслужили архієпископ Білоцерківський Митрофан, єпископ Васильківський Пантелеімон та братія монастиря в священному сані. Після Херувимської пісні архієпископ Павел висвятив насельника монастиря інока Віктора (Пономарьова) у сан диякона.

Звертаючись до віруючих з проповіддю, Владика-намісник розповів про те, як упродовж двадцяти років святі Іоаким і Анна були бездітні і терпіли ганьблення від людей. Але подружжя гаряче молилися і спромоглися стати батьками Дочки, Яку благословив весь рід людський. Владика зокрема сказав: «Сьогодні Православна Церква прославляє велике свято і весь Всесвіт радіє Зачаттю праведною Анною Божої Матері, тому що вона народила спасіння світу. Ми бачимо, дорогі брати і сестри, що в чистоті і святості разом з молитвою все можливо для людини, тому що Господь приходить в сокрушенне і смиренне серце. Господь бачить серце людини, але дає йому випробування, щоб людина зрозуміла, що без волі Божої він нічого не може зробити. Кожен хто з нас тут стоїть, або хто перебуває поза Церквою Господньою живе під Промислом Божим. Але часто люди нарікають, шукають різні засоби для того, щоб зробити що-небудь для своєї користі, не вникаючи в суть того, чому Господь не посилає бажане. А, можливо, не час, а може бути, не корисно це людині, а, може бути, і зовсім не потрібно для його спасіння, щоб він не загордився, чи не була більше тяжкість цього життєвого хреста, ніж може він понести. Тому все, що Господь посилає, людина повинна переносити з радістю, переносити з лагідністю і любов'ю.

У цьому святому храмі сьогодні престольне свято. І нині ми радіємо, тому що цей храм відроджений, бо він разом з нашим народом зазнав гоніння, наруги, глузування. Це розпинання Христа, і ми були цьому свідками. Але тепер ми знаємо, що Бог не в силі, а Бог в правді. Тільки ми самі повинні хотіти свого спасіння, ми повинні всією душею бажати, щоб наша країна, наш дім, наша сім'я процвітали. І Господь ніколи не відмовить. Якщо діти просять своїх батьків, хто не одержав, те що просить? Якщо діти просять у вас, хіба ви відвертаєтесь? Навпаки, ви намагаєтеся все дати своєму чаду! Тому люблячий Отець, Який послав у мир Свого Сина, Він виконує будь-яке молитовне побажання, якщо воно супроводжує до нашого спасіння і прославляння Бога».

Невеликий за своїм розміром храм вміщав безліч парафіян і прочан, які прибули в день свята в Лавру, щоб помолитися за Божественною літургією в дивній Аннозачатіївській церкві, яка особливо любима віруючими.

Історична довідка

Коли в 1988 році на території Дальніх печер Лаври був відроджений діючий монастир, братія відразу ж приступили до робіт по відбудові храму і незабаром в ньому знову зажевріла лампада чернечої молитви. Починаючи з 2002 року, трудами намісника Лаври архієпископа Павла, проводилися реставраційні роботи для повернення храмові колишньої благоліпності. В грудні 2008 року труди були увінчані урочистим освяченням церкви. В продовженні 2009–2010 рр. здійснювався розпис. У жовтні 2010 року Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звершив освячення храму, який після оновлення знову прийняв під свої зводи віруючих.

Сайт Києво-Печерської Лаври