• Русский
  • Українська

22 грудня 2010 р. Намісник київського чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі «Церковщина» архімандрит Тихон (Софійчук) підвів підсумки підготовки проекту укріплення древніх печер обителі

У Головному управлінні охорони культурної спадщини м. Києва розглянуто і затверджено проект зміцнення однієї з ділянок знаменитих печер прп. Феодосія Печерського в урочищі «Церковщина».

Коментуючи подію, архімандрит Тихон (Софійчук), намісник чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі «Церковщина», зазначив: «Засновником місцевих печер вважається сам прп. Феодосій Печерський. Рукописний „Києво-Печерський Патерик“ згадує, що, будучи вже ігуменом Києво-Печерської Лаври, прп. Феодосій щорічно у Великий піст усамітнювався в печері, з якої починалася історія обителі — тобто в нинішніх Дальніх лаврських печерах. В розповіді про це є застереження, що іноді подвижник непомітно йшов з Дальніх печер в іншу, таємну печеру в одному з лаврських угідь. Починаючи з першого друкованого видання 1635 року, в „Патерику“ уточнювалося, що таємна Феодосієва печера розташовувалася саме в „Церковщині“. Згодом на місці подвигів прп. Феодосія виник Гнилецький монастир. Він повторив початкову історію Лаври: спочатку був печерним, потім перемістився на поверхню, перетворивши печери в усипальницю для померлих ченців. Як відзначав ще в 1830-х рр. свт. Інокентій Херсонський — тоді ректор Київської Духовної Академії, — печери „Церковщини“ чудово зберегли обстановку давньої підземної обителі, що нагадує про часи прпп. Антонія і Феодосія. Після візитів до „Церковщини“ свт. Інокентія, її печери займали друге за популярністю місце в Києві після лаврських печер. Не тільки Гнилецький монастир, але і створена на його місці в ХХ столітті нова обитель, нині знову відроджувана, мають дуже насичену історію. Затвердження проекту зміцнення однієї з ділянок Феодосіевих печер — радісна для нас подія. Вона відбулася напередодні 10-річчя відродження чернечого життя біля древньої святині».

«Печери „Церковщини“ справді унікальні, — розповів Владислав Дятлов, завідувач відділом „Київ підземний“ Музею історії міста Києва, у безпосередньому віданні якого знаходиться древнє підземелля — оглядаючи їх, ми немов переносимося в часи народження Лаври: на поверхні — лісисті пагорби, під землею — коридори з неперебудованими келіями та усипальницями, навіть зерновими ямами!.. По-своєму унікальний — своїм архітектурним рішенням — і печерний храм прп. Феодосія. Вражають також переходи між різними ярусами печер. „Церковщина“ нагадує Лавру і по своїй топографії: та ж площа в 20 з невеликим га, плавний спуск урочища з північного заходу на південний схід до долини Дніпра, розташування у верхній частині урочища фундаментів давньоруського кам'яного храму, наявність двох комплексів печер, хронологічна першість дати заснування південного комплексу над північним. Південний комплекс є основним. Він має довжину 400 м і 5 рівнів залягання підземних споруд. „Церковщина“ ілюструє минуле Лаври, допомагає краще її зрозуміти. У 1990-х роках наш Музей досліджував основну частину печер і — за участі кількох столичних монастирів, а також багатьох ентузіастів — відкрив її для відвідування. З 2001 року в „Церковщині“ почало знову відроджуватися чернече життя. Але в 2005 році в печерах активізувалися природні процеси руйнування грунтових склепінь, і деякі місця стали викликати побоювання. Довелося накласти тимчасовий мораторій на відвідування печер, щоб поспостерігати, як грунт реагує на різні режими температури та вологи. З`ясувалося, що для відновлення регулярного відвідування печер потрібно укріпити низку ланцюгів лабіринту, але коректно — не додаючи чужородних елементів в історично сформованому інтер`єрі. Ми раді, що монастир Різдва Пресвятої Богородиці профінансував підготовку проекту зміцнення однієї з ділянок печер. Дуже хотілося б, щоб цей проект був реалізований у найближчі місяці — до весни, коли по Києву знову буде подорожувати багато паломників. Сподіваємося, що нинішня подія стане вирішальним кроком до відродження святині, яка відзначає відразу кілька ювілеїв: 900 років заснування, 110 років першого відродження і 10 років другого відродження. За кілька років унікальний комплекс печер міг би бути повністю відроджений в таких формах, щоб кожен хто побував у Лаврі, міг відвідати і „Церковщину“, і побачити — як спочатку виглядали витоки православного чернецтва Русі».

Дивіться також матеріал про монастир >>>

Офіційний сайт Української Православної Церкви