• Русский
  • Українська

13 грудня 2010 р. У Києво-Печерській Лаврі молилися за упокій Віктора Черномирдіна

12 грудня, в сороковий день після кончини Віктора Степановича Черномирдіна, видатного політика, екс-посла Росії в Україні, в Хрестовоздвиженському храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулася панахида. Заупокійне богослужіння очолив намісник монастиря архієпископ Павел. Помолитися про новопреставленого прийшли політики, представники громадськості, діячі культури.

У слові, зверненому до присутніх, архієпископ Павел розповів про важливість молитви за померлих, а також повідав про вчення Церкви щодо загробної долі людської душі. Зокрема Владика сказав: «За працю і благодіяння, які людина робила у період земного життя, Господь прощає йому гріхи і дає можливість стати спадкоємцем Царства Небесного.
Згідно з вченням Церкви, сьогодні наш дорогий брат, покійний в Господі Віктор, пройшов сорокаденний шлях, який в Церкві іменується митарствами. Сьогодні він втретє став перед Господом, щоб дати відповідь за прожите життя.
Вперше душа зустрічається з Богом у третій день по кончині людини і тріпоче, зрячи велич Господню. Як страждає тоді душа людини, котра під час свого земного життя, може бути, відрікалася від віри, а, може, думала, що Бога немає. Але Бог був, є і буде! Протягом усієї історії людства це підтверджувалося Його любов'ю до Свого творіння — людини, Його Промислом, низпосилаючим нам все необхідне для нашого життя.
Другий раз, за вченням Церкви, згадується дев'ятий день, коли душа, оглянувши обителі Царства Небесного, приходить у чертог Вседержителя, щоб дякувати Богові за Його найбільшу милість. Душа побачила обителі Божої Матері і всіх святих угодників, які свого часу жили, як і ми нині живемо, в цьому світі, здійснювали справи милосердя, віддавали свої життя за ближніх, в тому числі і за нас.
У період наступних за цим тридцяти днів душа направляється на митарства і відповідає за гріхи, якими грішив чоловік. У Ближніх печерах Лаври є зображення повітряних митарств, які проходила блаженна Феодора — це двадцять зупинок, де мучителі затримують душі за гріхи. Про блаженну Феодору молився преподобний Василій і вона пройшла митарства безперешкодно. Благо тій людині, яка має духівника, молитовника, що невпинно молиться про його душу протягом життя і після переходу цієї людини в обителі вічні. У сороковий день душа втретє поклоняється Господу і їй визначається місце, де вона буде чекати другого страшного Пришестя.
Ми маємо можливість допомогти душам наших близьких увійти в обителі Царства Небесного. Загробну долю можна полегшити, якщо у дітей і друзів покійного залишається молитовна пам'ять, якщо за упокій його душі здійснюються заупокійні богослужіння».

Владика-намісник пом'янув Віктора Степановича словами доброї пам'яті, яка залишиться в серцях усіх, хто знав цю видатну людину: «Господь сподобив мене бути знайомим із цією великою людиною. У свій час, займаючи високий державний пост, він багато чого зробив, щоб між людьми встановився мир. Віктор Степанович вніс свою миротворчу лепту і сьогодні складно переоцінити його роль у справі зміцнення взаємин між Україною і Росією. І це дуже важливо, тому що у нас одні джерела, одна купіль хрещення і одна історія — ми єдиний народ.
Віктор Степанович завжди намагався допомагати людям, допомагав багатьом обителям, в тому числі і нашій святій Лаврі. На своїй малій батьківщині він побудував прекрасну церкву, і люди про нього згадують із вдячністю. Ми будемо молитися і просити Всещедрого Господа, щоб Він простив новопреставленому Віктору всякий гріх вільний і невільний. У храмах і особливо в цій святій обителі — Києво-Печерській Лаврі — завжди буде жива пам'ять про цю людину, тому що він був нашим другом і благодійником для багатьох. Нехай по нашим молитвам Всемилостивий Господь удостоїть його честі і слави в обителях Царства Небесного».

Сайт Києво-Печерської Лаври