• Русский
  • Українська

Ієродиякон Матвій (Матлах): «Видавництво Лаври відіграє провідну роль у просвітницькій справі українського православ'я»

Лаврська друкарня і видавництво славляться не лише своєю історією, що походить з глибини віків, але і активною просвітницькою роботою в новому тисячолітті. Детальніше про це напередодні свята розповів керівник видавничого відділу Святої Успенської Києво-Печерської Лаври ієродиякон Матвій (Матлах). Слід зазначити, що діяльність видавництва здійснюється під молитовним заступництвом Митрополита Київського й усієї України Володимира, координується намісником обителі архієпископом Павлом та скарбником монастиря архімандритом Варсонофієм.

— Отче Матвію, як відомо, вперше про друкарню Києво-Печерського монастиря згадується у XVII столітті. В чому на той час полягала особливість лаврського друкарства?

— Справді, перші згадки про друкарню і видавництво монастиря належать до XVII сторіччя. Архімандрит Єлисей Плетенецький († 1624), будучи тоді настоятелем обителі, викупив недіючу друкарню сім'ї стрятинських книговидавців Балабанів, перевіз її до Києва, де і поклав в основу друкарні Києво-Печерської лаври. А в Радомишлі для книгодрукування була створена паперова фабрика. Печерські друкарі вирішили відмовитися від стрятинських (дещо архаїчних. — Від авт.) шрифтів і створили на базі напівуставу свій шрифт висотою 3 мм для основного тексту і 2,5 мм — для допоміжного. В гравюрних заставках рослинний орнамент поступово витіснявся фігурними зображеннями. Й це тільки початок лаврського книговидання в його характерних особливостях і відмінностях. Невдовзі лаврська друкарня стала головним центром друкарства в Україні.

— Розкажіть детальніше про перші видання та їх тематику.

— Перше видання Лаври, що дійшло до нас, — «Часослов» 1616 року. У 1618 році вийшов друком панегірик «Візерунок цнот» («Образ добродетелей»), присвячений організатору друкарні Єлисеєві Плетенецькому. В першій половині XVII століття Лавра переважно видавала полемічну літературу, просвітницькі твори, частина яких належала братії Печерського монастиря. Крім богослужбової, богословської та полемічної літератури видавалася також література художнього та історичного характеру. Наприклад, «Лексикон славенорусский» (1627 р.) лаврського ієромонаха Памви Беринди — перший друкований тлумачний словник церковнослов'янської мови. «Патерикон» (1635 р.) — перше друковане видання стародавнього «Києво-Печерського патерика». В 1638 році друкується Тератургіма — польськомовна книга лаврського ченця Афанасія Кальнофойського, задумана як продовження «Патерикону» і яка розповідає про нові чудеса, явлені Богом біля Печерських святинь не тільки над православними, але і над католиками.

— Батюшко, розкажіть, як оформлялися книги?

— Художнє оформлення лаврських видань вирізнялося невеликими сюжетними ілюстраціями, створеними для конкретного тексту. Наприклад, Тріодь Пісна (1627 р.). В книжковому оформленні широко вживалися декоративні оздоблення. З них створювали орнаментальні смуги, заставки, кінцівки; ними оформляли колонтитули та ініціали, обрамляли сторінки та ілюстрації; з них створювали декоративні рамки на титульних сторінках і фронтисписах. Ілюстрації мали духовний і релігійний характер.

— Чи були винятки з загальноприйнятого художнього оформлення книг?

— Так. Приміром, оформлення творів ректора школи Київського Богоявленського братства Касіяна Саковича «Вірші на поховання… Петра Конашевича Сагайдачного гетьмана… Запорізького» (1622 р.). В цьому виданні вперше в практиці кириличного друкарства було вміщено дві ілюстрації світського змісту. Перша — це портретне зображення гетьмана верхи на коні з булавою в руці, а друга — сцена штурму козаками турецької фортеці Кафи у Феодосії й оточення турецьких кораблів козацькими човнами. Винятком була й кількість ілюстрацій у виданнях. У Тріоді Пісній (1627 р.) їх було сто двадцять п'ять, надрукованих із вісімдесяти чотирьох дощечок, а в Тріоді Цвітній (1631 р.) — сорок п'ять ілюстрацій із сорока дощечок.

— Отче Матвію, а як позначилися на лаврському книгодрукуванні контакти з друкарнями в інших містах?

— Варто зазначити, що лаврська друкарня здійснювала активний обмін гравюрами з друкарнями Львова, обмінювалася книгами і граверними прикрасами з різними західноєвропейськими друкарнями. Наприклад, за часів митрополита Петра Могили, — це 1640-ті роки, — гравером Іллею для невиданого перекладу Біблії були створені гравюри, які перевершували за якістю відомі на той час гравюри голландського книговидавця Піскатора. На відміну від голландця у лаврського майстра зображення були динамічні, реальні та художні. А у виданні Печерського патерика (1661 р.) з'явилися перші російські друковані карти, на яких був зображений план монастирських печер. Перший на Русі друкарський звід вітчизняної історії «Синопсис Київський» також вийшов у лаврській друкарні в 1674 році. Він витримав більше двадцяти п'яти перевидань. У 1689–1705 роках Лавра випустила перший у світі друкований збірник «Житій» святих Православної Церкви, автором яких став святитель Димитрій Ростовський (Туптало, † 1709). На жаль, у XVIII сторіччі відбулася велика трагедія. Як писали тоді очевидці: «Друкарський будинок із усіма книжками й інструментами друкарськими… погоріли». Нова кам'яна друкарня була побудована на схід від Успенського Собору. В цей період Лавра друкувала книги богослужбового та духовно-морального змісту.

— Перша чверть ХХ сторіччя поклала край богослужбовій та просвітницькій діяльності Києво-Печерської Лаври…

— Так, після трагічних для православного світу подій, пов'язаних із військовим жовтневим переворотом 1917 року, друкарня припинила роботу і в 1919 році була відібрана у лаври більшовицькою державою. Такою була «турбота» Країни Рад про культурну спадщину. В 1940-х до кінця фашистської окупації її будівля взагалі була цегляною коробкою без даху з порожніми вікнами. На початку 1950-х будівлю відновили, в першій половині 1970-х зробили капітальний ремонт і відкрили тут Державний музей книги та друкарства України. Й тільки в 1996 році друкарня отримала нове обладнання і відновила свою роботу, але вже в іншому будинку, на території Нижньої Лаври.

— Через сімдесят сім років у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі відродилися традиції друкарства та книговидавництва. З чого все починалося?

— Нині друкарня і, власне, видавництво продовжує дотримуватися традицій стародавнього лаврського друкарства, видаючи книги як богослужбового, так і просвітницького характеру. Одне з перших наших видань — «Типікон Києво-Печерської Лаври» з золотим тисненням, виданий у 1997 році й на сьогоднішній день уже став бібліографічною рідкістю.

А початок нового тисячоліття ознаменувався випуском декількох значних видань. Перше з них — це двотомник Печерської Мінеї (2009 р.), який містить служби Печерським святим (окремо кожному святому і собору Печерських святих), друге — двотомне видання Патерика. Варіативні видання Печерського патерика успадкували традиції стародавніх патериків. Крім того, останній випуск патерика доповнено житіями святих початку ХХ сторіччя, так чи інакше пов'язаних із Києво-Печерським монастирем, і містить наукові коментарі. Також у 2009 році вийшла в світ брошура з проповідями, словами та виступами Патріарха Московського й усієї Русі Кирила. В 2010 році випущений Лаврський Служебник, в основі якого лежать традиції дореволюційного служебника. Цього ж року був виданий двотомний Требник, що відрізняється від традиційних уміщенням нових чинів (наприклад, освячення літака, корабля. — Від авт.). Хотілося б відзначити, що богослужбові видання ми друкуємо на м'якому папері приємного для очей світлого відтінку, оскільки це сприяє зручному користуванню книгою і зменшує її вагу.

— Тематика лаврських видань широка, чи не так?

— Так. Окрім об'ємних видань, видавництво Святої Успенської Києво-Печерської Лаври щорічно випускає календарі декількох типів: кишеньковий календар із зазначенням свят, постів і днів пам'яті святих і настінний кольоровий календар, що містить ілюстрації на різну тематику. Також ми випускаємо щоденник, календар із читаннями на кожен день року. В видавництві виходять акафісти, молитвослови, книги різного духовного змісту. Додрукарська підготовка відбувається безпосередньо у видавництві, а друк тиражу — або в друкарні монастиря (переважно книги до дев'яноста сторінок. — Від авт.), Або в друкарнях Києва. На жаль, тепер монастир не має можливості закупити у власну друкарню дороге обладнання для тиражування та друку книг.

— А чи є якісь нововведення?

— Звичайно. З кінця минулого року лаврське видавництво розпочало випуск «Печерського листка», який виходить двічі на місяць. Перший номер був присвячений 75-річчю Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського й усієї України Володимира. В Листі ми публікуємо статті про сьогодення і минуле; про історію, культуру та побут стародавньої обителі. Авторами статей є священноначаліє, а також насельники та співробітники монастиря.

— Отче Матвію, ось уже п'ятнадцятий рік видавничий відділ Святої Успенської Києво-Печерський Лаври виконує свою місію. Як ви вважаєте, успішно?

— Поза всякими сумнівами. На сьогоднішній день видавництво, перебуваючи в центрі духовного та культурного життя України, відіграє провідну роль у богослужбовій та просвітницькій справі українського православ'я. Видання монастиря поширюються не тільки на території України, але й у ближньому і далекому зарубіжжі. Ось цікавий приклад. У міланській парафії святого Амвросія Медіоланського є Печерський календар на 2011 рік. Планується створення таких щорічних календарів. Видавництво Лаври співпрацює з іншими видавництвами України, а також російськими та білоруськими книговидавничими структурами. Відбувається обмін літературою, як і в стародавні часи. Традиції є традиції. Сподіваємося з Божою допомогою примножити досягнення лаврського книговидання для прославлення Бога, духовних потреб і просвіти.

Інтерв'ю підготувала Тетяна Ніколаєва
Фото видавництва
Сайт Києво-Печерської Лаври