• Русский
  • Українська

Митрополит Іларіон (Алфєєв), голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Руської Православної Церкви: «Про проблеми сучасного чернецтва»

«Монах тільки тоді виправдовує своє покликання, якщо його життя приносить плід для Бога і Церкви», — сказав голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Волоколамський Іларіон, виступаючи на VI Міжнародній богословській конференції, яка проходила з 15 по 18 листопада в Москві. У доповіді «Значення чернецтва для сучасного православ'я» голова ВЗЦЗ зосередився на тих проблемах, які стоять перед сучасним чернецтвом і священноначалієм Руської Православної Церкви.

По-перше, Митрополит зупинився на питаннях практики чернечого постригу. За його словами, чернецтво, що розуміється як «найбільш радикальна форма слідування за Христом, найбільш повне наслідування Йому», не може цілком відбутися, якщо рішення про постриг не є духовно зрілим: якщо людину постригають проти його волі, або в ранньому віці, або «під впливом ентузіазму «, або з кар'єрних міркувань. Такий постриженик або повернеться в світ, або буде «поганим ченцем», але в будь-якому випадку він, як правило, виявляється «духовно травмованим, морально покаліченим», зазначив доповідач. Рішення про вибір чернечого шляху необхідно приймати «тільки в результаті зрілого роздуму», і сам постриг повинен стати «не початком чернечого шляху, а якимось підсумком подолання тривалого випробування, постриг повинен підтверджувати, що бажання не було поспішним», вважає митрополит.

Далі він говорив про особливе значення духовного наставництва. «Сьогодні в Руські Церкві понад 800 монастирів, але далеко не кожен з них може похвалитися духовно досвідченим наставником», — сказав доповідач. І це закономірно: духовні наставники можуть «вирости» тільки всередині чернечої традиції, яка в Росії була перервана на довгі десятиліття. У зв'язку з цим митрополит пропонує наступний вихід: «саме заснування монастиря має бути пов'язане з наявністю духовно досвідченого духівника», а зовсім не з «наявністю стін», які треба заселити і обжити. Крім того, необхідно вірно розуміти роль старця: не можна перекладати на нього відповідальність за власне життя. «Всі відповідальні рішення людина повинна приймати сама, а старець тільки благословляє вже прийняті рішення», — зазначив митрополит Іларіон.

До числа проблем сучасного чернецтва він відносить і «захоплення невластивим чернечій діяльності будівництвом», та представлення «своїх власних домислів» як «голосу Церкви». «Голос ченця повинен звучати в унісон з голосом церковної ієрархії, а не суперечити йому», — сказав доповідач.

Занепокоєння ієрарха викликає також практика швидкого рукоположення ченців у священний сан, що дає таким молодим «старцям» велику духовну владу над людьми. Була наведена в приклад афонська традиція, згідно з якою кількість ієромонахів «обмежувалося числом вівтарів, а більшість братії весь свій вік жили простими ченцями».

Доповідач торкнувся і проблем ченців, які несуть свій послух поза монастирських стін: приходських ієромонахів, співробітників синодальних установ та ін. За словами митрополита, «їх шлях важчий», але і в таких умовах вони «цілком можуть відбутися як добрі ченці», якщо зосередяться на практиці «внутреннего делания».

Незважаючи на нові загрози і спокуси, які доводиться долати монахам у сучасну епоху, чернецтво має показувати всьому церковному народу і тим, хто не відносить себе до Церкви, приклад того, як Христос «перетворює все життя людини, змінює її найрадикальнішим чином», підвів підсумок голова ВЗЦЗ.

Юлія Зайцева
Благовіст-Інфо