• Русский
  • Українська

Отаман лаврського куреня: «В головній православній святині має бути порядок»

Інтерв’ю з отаманом козацького куреня Успенської Києво-Печерської Лаври Сергієм Сергійовичем Прокопенком, під керівництвом якого забезпечується охорона лаврської території.

— Сергію Сергійовичу, розкажіть, будь ласка, про історію створення козацького куреня Києво-Печерської Лаври.

— Коли в Києво-Печерській Лаврі відновилося чернече життя, то, природно, виникло питання про організацію охорони території відроджуваного монастиря. Це було двадцять один рік тому. Спочатку охорона обителі була покладена на відділення міліції Печерського району Києва. Але міліція є міліція, у них своя специфіка організації охорони режимних об’єктів, пов’язана з носінням і використанням вогнепальної зброї і тому подібне. Але не потрібно забувати, що Києво-Печерська Лавра — це не військовий завод і не секретне конструкторське бюро, де потрібна постійна присутність озброєної людини. Це, передусім, — святе місце, куди стікаються паломники з усього світу. І тут в усьому має бути інший підхід. Сталося так, що в один з днів в одному з корпусів пролунали постріли, що неприпустимо в стінах святої обителі. Піднявся шум, збіглися ченці, і стало відомо, що стрільба почалася без причини. Про це стало відомо церковному начальству і у світських інстанціях. Відтоді прийнято рішення влаштувати охорону на інших організаційних началах. Керівництво монастиря звернулося до Запорізького козацтва, яке є одвічним захисником віри православної. І цьому є безліч прикладів в історії нашого багатостраждального православного народу, досить згадати козацькі полки Богдана Хмельницького, що виганяли з Української землі загарбників, захищаючи віру православну від експансії католицизму. Туркам теж дісталося!

Запорізьке козацтво відгукнулося на прохання лаврського духовенства забезпечити охорону монастиря. Тому був організований окремий курінь «Козача сотня», який відтоді є структурним підрозділом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Ця зміна охоронних структур — міліції на козаків — сталася в 1999 році. Спочатку козаків було декілька чоловік — до десяти, із зростанням охоронних площ і об’єктів, з потреби, їх кількість поступово збільшилася. Розподілили зміни на нічні і денні всього з двох чоловік, а потім додали добові чергування. Потім від денних змін відмовилися, тому що вони не зовсім відповідали поставленим завданням. На сьогодні начальником змін є один із заслужених і найдосвідченіших ветеранів, який гідно несе свою службу з самого початку організації «Козачої сотні», — це Олександр Стійко. Він досконало знає усю територію Лаври.

Підрозділ козачої охорони здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України, Положенню про охоронний підрозділ «Козача сотня» і виключно за розпорядженням намісника монастиря Высокопреосвященнішого архієпископа Павла.

— Які основні функціональні обов’язки лаврської козацької служби?

— Охорона монастиря — це важлива, але не головна функція козаків, загальна кількість яких налічує близько сорока шабель. Головна функція козацьких змін полягає в забезпеченні громадського порядку на усій території монастиря, включаючи садово-паркову зону і найзатишніші місця. Відроджена Лавра сьогодні стала самим публічним місцем в Києві, куди прибувають не лише паломники, але і численні туристичні групи. Враховуючи, що зараз відбувається розшарування суспільства, на території монастиря все частіше з’являються жебраки, бомжі, дрібні злодюжки та і просто психічно неврівноважені особи, від яких кожну хвилину можна чекати будь-які сюрпризи. Були випадки, коли під час богослужінь в найголовніший момент Літургії, коли священик виходив з Чашею для причащання вірян, у нього з рук умисне вибивали Чашу. Враховуючи, що в Лаврі богослужіння звершується з шести ранку до пізнього вечора, можна собі уявити навантаження, яке лягає на плечі козаків. І це тільки один сектор — забезпечення порядку в храмах під час богослужінь, адже є ще і інші. Це, передусім, велика територія Лаври, вузли скупчення народу в районі Дальніх і Ближніх печер, галерейні переходи, ділянки біля джерел преподобного Антонія і Феодосія Печерських і увесь периметр лаврської огорожі, уздовж якого козаки здійснюють безперервний дозор.

Лаврські печери — це взагалі окрема тема. Порядок повинен підтримуватися, не порушуючи особливого молитовного настрою вірян, а буває всяке. Благодать від святих мощів особливо позначається на одержимих бісами, вони починають кричати і впадають в конвульсії, хоча ці люди на вулиці цілком адекватні. Доводиться надавати допомогу, виводити їх на печерну площу і заспокоювати.

При в’їзді на територію монастиря козаки здійснюють пропускний режим автомобілів. При виїзді ми контролюємо наявність матеріальних цінностей, що знаходяться в транспорті. По нічному чергуванню з 23:00 до 06:00 ведеться окремий журнал нічного руху.

— Сергію Сергійовичу, а бували випадки, що вимагають особливого реагування?

— Те, що для Вас особливе реагування, для нас — звичайна робота. Якщо Ви маєте на увазі серйозні випадки, то, звичайно, вони були. Одного дня вночі затримали людину з сейфом, який був ним винесений з адміністративної будівлі. Ця крадіжка була завчасно продумана. Добре вивчивши розташування прилеглих об’єктів і території, злодій проник через вікно, і йому здавалося, що задумане вже здійснене, але, пробираючись крізь чагарники саду, він був зупинений дозором. До подібних речей ми завжди готові. Буває і інше — є мисливці за іконами і церковним начинням, а також охочі поживитися в іконних крамницях. У нашій роботі необхідно враховувати усе. Іноді доводиться нелегко. При значних навантаженнях на зміну час роботи буває ненормованим. Буває доба, коли по 3—4 рази доводиться звертатися за допомогою в міліцію, при явному прояві агресії іноді викликаємо спеціалізовану медичну допомогу. Виконуючи благословення священоначалія по підтримці порядку, іноді доводиться вислуховувати невтішні висловлювання від відвідувачів, адже люди бувають різні.

— Чи є особливості несення козацької служби в дні свят і церковних подій?

— Так, в дні двунадесятих і великих свят після богослужінь, як правило, по лаврській і довколишній території звершуються Хресні ходи, на площах служаться молебні. У таких випадках без оточення і супроводу багатотисячного ходу не обійтися. У головній православній святині завжди має бути порядок, тим більше, коли в Лавру прибувають глави Помісних Церков. У 2008 році ми зустрічали в Лаврі нині вже покійного Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Олексія. За останні два роки для зустрічі з українською паствою в Лавру неодноразово приїжджав Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирилл. Були також Патріархи Олександрійської, Константинопольської і інших Помісних Церков. Окремою темою виділено забезпечення безпеки перших осіб держави, що відвідують Лавру. В обителі побували Президенти майже усіх держав, останній приклад — візит Президента Словаччини, який оглянув пам’ятки Верхньої і Нижньої Лаври.

— А на території Верхньої Лаври, де розташований Національний історико-культурний заповідник, Ви теж несете службу?

— Охорону верхньої території здійснюють співробітники Міністерства внутрішніх справ. Проте духовенство монастиря звершує богослужіння в церквах, розташованих на цій території, — Стефанівській прибудові Успенського собору, Трапезному і Троїцькому надбрамних храмах. Як я вже говорив, забезпечення порядку під час богослужінь має свою специфіку, з якою міліція мало знайома. Під час чергування при виникненні нештатних ситуацій для мобільності і екстреного реагування у кожного козака, що знаходиться на посту, є радіостанція.

— Лаврських козаків можна упізнати за формою. Розкажіть, будь ласка, про неї детальніше.

— Обмундирування нашого куреня зберегло традиційні для форми козаків атрибути: широкі погони, червоні лампаси, кашкет з емблемою козацтва Запорізького і нарукавні нашивки з контурним зображенням Успенського собору. Наша форма шиється майстрами пошивочної майстерні Головних військових складів Міністерства оборони України. Є форма зимова і літня. В майбутньому плануємо розробити козацький прапор лаврського куреня.

— Як складаються стосунки козаків з лаврською братією і іншими козачими підрозділами?

— Ми знаходимося під прямим управлінням намісника Києво-Печерської Лаври — це визначає наші стосунки з чернечою братією, а також з мирянами, трудящими у відділах і службах обителі, з якими ми співробітничаємо.

Куратором від монастиря вже багато років являється ієродиякон Ісаія. Він має педагогічну освіту і, ймовірно тому, з усіма козаками знаходить взаєморозуміння. Основна організаційна відповідальність лягає на отамана, але отець Ісаія, для якого Лавра є домом, перебуває тут цілодобово і коригує роботу козаків, якщо потрібно, робить зауваження, вирішує питання внутрішнього характеру. Знаючи порядок богослужіння, отець Ісаія підказує моменти, коли і-де необхідно проявляти особливу пильність. Його поради завжди доречні і результативні при виконанні поставлених завдань. З отаманом отець Ісаія узгоджує кадрову політику, питання технічного розвитку козацької служби. До нього ми звертаємося за духовною порадою, а також спільно з ним приймаємо рішення із спірних питань, словом, працюємо в єдиному ключі.

Священоначаліє монастиря з розумінням відноситься до козацької служби, аж до поліпшення облаштування побуту в місцях несення чергувань. Приміром, нещодавно був обладнаний новий центральний пост охорони у Західної в’їзної арки. Нова конструкція поста значно покращує огляд, що дає можливість ретельніше відстежувати поточну ситуацію. Ченці цінують нелегку працю охоронців порядку, що вимагає підтримки фізичних сил і уважності. Тому братія допомогли нам придбати мікрохвильову піч, холодильник, кондиціонер, що значно полегшує нам несення служби. До свят отець Ісаія клопоче про преміювання, що також є для нас підтримкою.

Хоча ми є самостійним куренем, проте, з іншими підрозділами Запорізького козацтва ми єдині. Я перебуваю членом Генеральної старшини Козацтва Запорізького. Звання отамана з честю ношу вже п’ять років і вважаю, що при різних обставинах, а вони у нас бувають різні, людині потрібно давати шанс для виправлення помилки.

Козакам нашого куреня традиційно властиві моральні якості, які мали Запорізькі козаки у всі часи, — урівноваженість і розсудливість. Але при цьому, виконуючи свій обов’язок, якщо припаде, ми голови готові покласти за віру і Вітчизну. Що стосується православних святинь, то в цьому питанні у нас вибірковості немає — і Києво-Печерська Лавра, і приходський храм в рівній мірі є для нас об’єктами охорони. Кілька років тому за допомогою козаків нашого куреня було відвернене захоплення розкольниками київського храму на проспекті Перемоги.

— При несенні такої почесної служби чи залишається у Вас час для духовного життя?

— Само знаходження в Лаврі, можливість бачити щодня безліч її святинь і усвідомленість того, що усе, що ти робиш, спрямовано на благо обителі, вже є духовним святом. У спілкуванні з паломниками дізнаєшся від них, що багато хто мріяв відвідати Лавру хоч би один раз в житті, а ми маємо таку радість бувати тут майже щодня. Але чесно скажу: і мене кожного разу охоплює духовний трепет.

Особливо радісно, що Покров Божої Матері, будучи спасительним для кожного православного християнина, став для українського козацтва символом заступництва їх подвигів в славу святого Православ’я. У свято Покрови Богородиці усі вільні від чергування козаки молитимуться на богослужінні в Лаврі і причастяться Святих Христових Таїн. В день цього великого свята у нас намічений збір козаків лаврського куреня, на якому будуть підведені підсумки роботи за нинішній рік. Козаки отримають символічні грошові винагороди, виділені Гетьманом Міжнародної громадської організації Козацтва Запорізького, а сім козаків, що особливо відзначилися, удостояться нагороди — ювілейної медалі на честь 300-річчя Булавинського повстання, на якій витиснені дорогі для кожного українського козака слова «Віра. Воля. Держава».

Сайт Києво-Печерської Лаври

Коментарі

Дуже добре що на території працюють миротворці, хоч не віриться в те що святі місця потребують охорони. Коли є благословіння то і праця в славу Господню!
Але хочеться зрозуміти що роблять на теріторіі Святих Храмів Києво-Печерської Лаври ще роздуті штати охоронників музейїв, маючи Державну охорону, музеї які мають ледве декілька експозицій мають в штаті ще й біль 20 охоронників дуже підозрілої кваліфікації та віросповідання. Як і працівники музеїв так і їхня охорона, не христяться, не моляться даже на роботу не ходять, чогось ни одного не бачила.
Коментарь можете не друкувати, але на теріторії святих мість повині працювати дійсно віруючі люди, які хочаб на роботу ходили.

Весьма интересно, спасибо!