• Русский
  • Українська

Різдвяне послання Блаженнішого Митрополита Володимира

Возлюблені у Господі преосвященні архіпастирі, чесне пресвітерство, у христі дияконство, боголюбиве чернецтво, дорогі брати і сестри!

«Христос народжується — славте! Христос з небес — зустрічайте!» — торжествуючи, закликає нас нині Свята Церква відкрити свої серця, щоб Христос Бог увійшов у наше життя і наповнив його змістом, миром і радістю. Бог народжується у плоті в цей світ, щоб зцілити людську природу від гріха, звільнити нас від влади диявола і повернути нам загублений рай. А що найважливіше — Своїм Різдвом Бог освячує людське єство і дарує нам змогу стати причасниками іншого, Божественного життя. «Чудо (Різдва), — говорить святитель Іоанн Златоуст, — дивує мене. Ветхий днями (Дан. 7: 9) зробився Дитям; Той, Хто сидить на престолі високому і піднесеному (Іс. 6:1), покладається в яслах; невідчуваний... і безтілесний відчувається людськими руками; Той, Хто розриває узи гріха, повивається пеленами, — бо Він так хоче. Він хоче безчестя обернути на честь, безславність одягнути у славу, у приниженні показати образ доброчесності. Тому Він приймає моє тіло, щоб я вмістив Його...» (Слово на Різдво Спасителя нашого Іісуса Христа).

Пришестя у світ Христа Спасителя знаменує початок нової ери не лише у літочисленні. Починається нова історична доба — Бог укладає з людством Новий Завіт, заснований на нових відносинах, на засадах любові та благодаті.

Світле й радісне свято Різдва Христового нагадує нам, що ми, християни, покликані до того, щоб, полум'яніючи любов'ю, зігрівати цей світ, хоча б у тій невеликій частині, де поставив нас Господь Бог. Погляньте навколо, будьте уважні до тих, кого в їхній нужді посилає сьогодні до нас Христос. І нехай кожен на своєму місці чесно й відповідально, по-християнському робить те, що покликаний робити, щоб люди, бачачи наші добрі діла, прославляли Отця нашого Небесного (див.: Мф. 5: 16).

Ми живемо в той час, про який Спаситель сказав: і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов (Мф. 24:12). Як тієї Різдвяної ночі, 2013 років тому, звістка про Народження Царя і Бога розділила людство, так і сьогодні: одні, покликані Ангелами і Віфлеємської зіркою, прихиливши свої коліна й серця, співають хвалу Рожденому Господу і Спасителю нашому і приносять Йому свої дари; інші — через незнання і байдужість — не пускають Його у свої домівки, а ще інші, злобуючи, шукають Його смерті. І сьогодні, як і тоді, одні відкривають Христу свої серця, і Він показує їм славу Свою і дарує благовоління, інші не хочуть знати Його, а є й такі, що своїми гріхами виганяють Христа зі свого життя.

Ми дякуємо Богові за Його милості, даровані нам минулого 2013 року, і з молитвою і надією дивимось у наступний 2014-й. Милостивий Господь судив нам жити в дуже відповідальний час. З яким болем дивилися ми й наші віруючі батьки як іще зовсім недавно, у минулому сторіччі, закривалися і руйнувалися храми, як дітей не пускали на богослужіння, забороняли їм молитися. Наш час благодатний для відродження віри, відновлення й будівництва храмів. Це нас радує і вселяє надію на добре, християнське майбутнє нашого народу.

Водночас ми з тривогою дивимося на ті виклики, які ставить перед нами нинішній світ з його «ліберальними» цінностями, на ті спокуси його, що спрямовані, передусім, проти наших дітей і молоді. Агресивна пропаганда шалених розваг і веселощів, моральної розбещеності, вседозволеності — ось згубний дух віку цього, від якого застерігає нас апостол Павел (див.: Рим. 12:2). Цей дух руйнує все добре в душах молоді, робить їх закритими для дії благодаті Божої, не дає можливості увійти в життя вічне. Ми закликаємо священство, батьків, усіх православних християн у міру сил своїх захищати наших дітей від цього духу, і самим не догоджати цьому світові (див.: Рим. 12:2), а дерзновенно являти у своєму житті християнські подвиги самозречення, ревності у Бозі, милосердя й любові.

Минулого року ми із вдячністю Господу відзначили ювілей 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Ювілейні торжества ще раз засвідчили духовну єдність Української Православної Церкви із сім'єю Помісних Православних Церков, Предстоятелі та представники яких приїхали в Україну, щоб розділити з нами нашу радість. А участь у святкуванні глав та урядових делегацій братських православних держав стала свідченням високого авторитету православної України на міжнародній арені.

Наприкінці року нас відвідала велика святиня зі Святої Гори Афон — десниця великомученика Георгія Побідоносця. Багатотисячні хресні ходи зі святими мощами мученика по Україні й перебування цієї вселенської святині в багатьох єпархіях нашої Церкви зміцнили дух і засвідчили любов нашого народу до Бога та Його святих.

Усіх вас, Преосвященні архіпастирі, пастирі, чесне чернецтво, улюблені чада церковні у Вітчизні нашій і в розсіянні, а також тих, хто поки що перебуває поза огорожею Матері Церкви, дітей і молодь, літніх людей, немічних, нужденних і самотніх, близьких і далеких, вітаю з радісним святом Різдва Христового.

Нехай це світле свято сповнить радістю наші душі та спонукає нас на творення справ віри і любові, нехай піднесе наші уми й серця до Неба. Бо звідти чується радісний Ангельський спів: нині народився вам <...> Спаситель, Котрий є Христос Господь (Лк. 2:11).

+Володимир,
Митрополит Київський і всієї України,

Предстоятель Української Православної Церкви

Різдво Христове
2014 р.
м. Київ