• Русский
  • Українська

Послання Освященного Архієрейського Собору кліру, чернецтву, мирянам та чадам Руської Православної Церкви

Архієрейський собор 2013

Документ ухвалено Архієрейським Собором Руської православної церкви 5 лютого 2013 року.

Возлюблені у Господі всечесні отці пресвітери, високоповажні диякони, боголюбиві іноки та інокині, дорогі брати й сестри — вірні чада Руської Православної Церкви!

Освященний Архієрейський Собор, який відбувся в Москві, у Храмі Христа Спасителя 2–5 лютого 2013 року, звертається до всіх вас зі словами апостольського привітання: «Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Ми завжди повинні подяку складати за вас Богові, браття, як і годиться, бо сильно росте віра ваша, і примножується любов кожного з усіх вас один до одного» (2 Фес. 1:2).

Головна турбота Церкви — спасіння людей. Усе, що відбувається в нашому церковному житті та у взаєминах Церкви з суспільством і державою, завжди має бути підпорядковане цій меті. Наші місіонерські, освітні, благодійні та інші труди слід в кінцевому підсумку спрямовувати на спасіння кожної людської душі. Заклик Спасителя: «Ідіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Мф. 28:19–20), — залишається насущним і в наші часи. Пам'ятаючи про це, члени Архієрейського Собору обговорили багато питань церковного й суспільного життя, прийнявши Соборні визначення та інші документи, звернені нині до Повноти нашої Церкви.

Піклуючись про улаштування церковного життя, члени Собору визначили на майбутнє процедуру обрання Патріарха на Помісному Соборі, уточнили повноваження Помісного та Архієрейського Соборів, схвалили здійснене Священним Синодом створення митрополій і нових єпархій. Вони також запропонували вирішення важливих завдань, що стоять перед суспільством.

Зокрема, Освященний Собор висловив позицію Церкви у зв'язку з розвитком технологій обліку та обробки персональних даних. Стоячи на варті людської свободи, Церква закликає державу не примушувати людей до прийняття тих технологій, які можуть перешкодити їм вільно сповідувати віру Христову та дотримуватися її у справах особистих і суспільних. Згода християн із різноманітними законодавчими, політичними або ідеологічними актами також залежить від їх сумісності з християнським способом життя.

Постійною турботою Церкви залишається піклування про зміцнення сім'ї, про захист від неналежного втручання в її життя, про підтримання міцних зв'язків між дітьми й батьками, про безпеку дітей, у тому числі перед обличчям насильства, жорстокості, розпусти. У зв'язку з цим колом питань Архієрейський Собор виніс міркування щодо реформи сімейного права, яка проводиться нині в багатьох країнах, і щодо проблем ювенальної юстиції.

Церква серйозно занепокоєна нинішнім станом природи. Виснаження ресурсів та забруднення навколишнього середовища гостро ставить питання про збереження різноманіття життя, про дбайливе використання дарів природи. Члени Собору висловили позицію Руської Православної Церкви щодо актуальних проблем екології, нагадавши суспільству про відповідальність за збереження Божого творіння.

Пастирів і паству Руської Православної Церкви закликають уважно вивчити ухвалені Архієрейським Собором документи, здебільшого підготовлені в процесі трирічних дискусій, проведених Міжсоборною присутністю за участю сотень архієреїв, кліриків, ченців і мирян.

Господь і Бог наш Ісус Христос попередив Своїх учнів: «Коли б ви були від світу, то своє світ любив би; а оскільки ви не від світу, я вибрав вас від світу, тому світ і ненавидить вас» (Ін. 15:19). З апостольських часів історичний шлях Церкви був пов'язаний зі сповідництвом, яке полягало в нелицемірному свідченні про істину. Війна, що піднімається проти християн духом світу цього (1 Кор. 2:12), протягом всієї історії Церкви мала на меті різними способами відвернути людину від свого Творця й Спасителя. Ця війна полягала не тільки в спробах спокусити людей на гріх, але і в гоніннях, що створюються проти послідовників Христових. Але горнило злигоднів і страждань тільки зміцнювало віру й гартувало серця вірних чад Церкви. Прикладом терпіння в скорботах є преподобний Далмат Ісетський, канонізований у 2004 році в лику місцевошанованих сибірських святих. Його загальноцерковне шанування було встановлено нинішнім Собором. Преподобний Далмат неодноразово був свідком руйнування створеного ним монастиря, але щоразу відтворював його, строго захищаючи свою віру та церковні правила і зберігаючи при цьому глибоке смирення перед ближніми.

Події минулого року виразно показали, що Православ'я відроджується як основа народної самосвідомості, яка об'єднує всі здорові сили суспільства — ті сили, що прагнуть до перетворення життя на основі міцного фундаменту, духовно-моральних цінностей, що увійшли в плоть і кров наших народів. Саме тому людьми недоброї волі Церкву було обрано об'єктом боротьби, в якій використовуються брехня, наклеп, блюзнірство, погроми храмів, осквернення святинь.

Освященний Собор нагадує, що відповіддю на подібні дії повинні бути молитва, проповідь і затвердження Божої правди, мирне цивільне діяння православних християн, примноження справ любові й милосердя. Ми повинні залишатися світлом світу й сіллю землі, щоб люди, бачачи наше «чисте життя в страхові», навіть «без слова приєднані були» для Христа (1 Петр. 3:1–2). Відстоюючи віру, потрібно завжди пам'ятати слова Христа Спасителя: «По тому дізнаються про вас, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою» (Ін. 13:35).

Здійснюючи церковне служіння, працюючи на ниві Христовій, ми покликані не на словах, а на ділі зміцнювати «єдність духу в союзі миру» (Єф. 4:3), соборно, усі разом: архіпастирі, клір, чернецтво й миряни. Головне при цьому — прагнути повіряти життя Євангелієм. Це єдиний шлях до перетворення будь-якої людини і всього суспільства.

Господь наш Ісус Христос, Начальник життя вічного, нехай укріпить і умудрить усіх нас у майбутніх трудах.

patriarchia.ru